ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Комунального закладу освіти

«Спеціалізована багатопрофільна школа № 23

з поглибленим вивченням англійської мови»

Дніпровської міської ради

на 2021-2022н.р.

Дніпро – 2021

Оцінювання результатів навчання учнів у КЗО СБШ № 23 урегульовано такими документами:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

• Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 - 4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813;

• Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (чинні для 5 – 11 класів);

• Інструкція з ведення класного журналу 5 - 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496.

•  

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Результат оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання здобувачів освіти 1-2 класів – вербальною оцінкою, 3-4 класів – рівневою оцінкою. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами: «початковий» (П), «середній» (C), «достатній» (Д), «високий (В)».

Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання в КЗО СБШ № 23 ДМР здійснюється під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, яка може бути: за формою –  індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання – усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять. Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

• підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

• сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;

• формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;

• формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;

• забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;

• здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до певного циклу навчання (1-2 класи та 3-4 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі.

Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини та передумови булінгу.

Індивідуальні особливості дитини можуть впливати на її темп здобуття освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для певного етапу навчання очікуваних результатів раніше або пізніше, тому календарно-тематичне планування освітнього процесу має бути гнучким і динамічним, зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією навчання та розвитку.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

• педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

• аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

• застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідний квиток» тощо).

У початкових класах  вчителям необхідно дотримуватися алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано у Методичних рекомендаціях щодо до оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 №813.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.

Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні – перша і друга частини.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в школі.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

I - початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

- називає об'єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об'єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

- за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

II - середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв'язувати завдання за зразком.

III - достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV - високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв'язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завданнями є встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Інструментарієм поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємооцінювання учнів у парах і групах; самооцінювання тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інструментарій проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

У КЗО СБШ № 23 ДМР використовується поточний контроль шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, у тому числі для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом семестру. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних робіт, а також за результатами перевірки контрольних, самостійних робіт, тестових, індивідуальних завдань тощо.

Для недопущення перевантаження здобувачів освіти в КЗО СБШ № 23 ДМР може враховуватися їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За заявою батьків, документальним підтвердженням та за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (мистецтво, музика, фізична культура, трудове навчання та ін.) у позашкільних закладах.

За рішенням педагогічної ради при оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти може враховуватись участь у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах з певного предмета, участь у міському, обласному, Всеукраїнському етапах предметних олімпіад, змаганнях різних рівнів, інших заходах.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень здобувачів освіти підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

• усунення безсистемності в оцінюванні;

Тематичний бал виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт, навчальних проєктів) та навчальної активності здобувачів освіти. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені вчителем з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Якщо здобувач освіти був відсутній на уроках протягом вивчення теми, не виконав вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований).

Тематичний бал не підлягає коригуванню.

Семестрове оцінювання рівня знань здобувачів освіти здійснюється на підставі тематичного оцінювання. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень здобувача освіти з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту теми, навчальний поступ учня тощо.

Якщо здобувач освіти був відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку за I семестр чи II семестр виставляється н/а (не атестований).

Семестровий бал може підлягати коригуванню. 

У триденний термін після семестрового оцінювання батьки (особи, які їх замінюють) здобувачів освіти, які виявили бажання підвищити семестровий бал, або з певних причин не були атестовані, звертаються до директора КЗО СБШ № 23 ДМР із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника КЗО СБШ № 23 ДМР створюється комісія у складі голови (керівник закладу освіти або його заступник) та членів комісії: голови методичної предметної комісії, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби здобувача освіти чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні методичної предметної комісії і затверджуються директором КЗО СБШ № 23 ДМР. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання  порядку  його  проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригований бал не може бути нижчим за семестровий.

За результатами повторного оцінювання видається відповідний наказ керівника КЗО СБШ № 23 ДМР. Скоригований бал за I семестр виставляється до початку II семестру, за підсумками II семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Підвищення семестрового балу здобувачами освіти:

- 9-х  класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

- 10-11(12)-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження Золотою "За особливі успіхи у навчанні" та  Срібною "За успіхи у навчанні" медалями.

Річне оцінювання рівня знань здобувачів освіти здійснюється на основі семестрового оцінювання. Річний бал не обов'язково є середнім арифметичним від балів за І та ІІ семестри. Під час річного оцінювання мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень здобувачів освіти з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання, навчальний поступ учня тощо.

Річний бал виставляється до журналу не раніше, ніж через три дні після оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за II семестр. У разі коригування балу за ІI семестр, річний бал виставляється не пізніше 10 червня поточного року.

У випадку неатестації здобувачів освіти за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

Для вирішення питань, пов’язаних з коригуванням результатів річного оцінювання, здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття), один із їх батьків або інші законні представники можуть подати відповідне звернення до директора КЗО СБШ № 23 ДМР.

Для розгляду звернення у закладі створюється комісія, порядок діяльності, чисельність і персональний склад якої затверджує керівник закладу (далі - комісія).

Комісія за наслідками розгляду звернень може прийняти рішення про надання рекомендацій щодо проведення коригування результатів річного оцінювання здобувачів освіти.

Результати розгляду звернення та рекомендації оформлюються протоколом засідання комісії.

Відповідно до рекомендацій комісії здійснюється коригування результатів річного оцінювання здобувачів освіти шляхом повторного семестрового оцінювання (одного або двох семестрів). Повторне семестрове оцінювання проводиться відповідно до письмових завдань, що мають охоплювати зміст усіх тем, вивчених протягом одного або двох семестрів, та графіка, що затверджує керівник закладу загальної середньої освіти. Результати скоригованого річного оцінювання оформлюються відповідним наказом директора КЗО СБШ № 23 ДМР.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти (початкової, середньої, повної) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.